У разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування  податком на додану вартість розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

     Ця норма не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, або коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідними документами про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

     Такими документами можуть бути:

- сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору);

- акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України від 13.04.2012 №4651-VI із змінами та доповненнями, в разі викрадення основних засобів;
- інші документи, що підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
     Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, передбачено, що для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія, яка:

- здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;

- установлює причини невідповідності критеріям активу;

- визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

- визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

- складає і підписує акти на списання основних засобів.

     Отже, у разі ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку», або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів він має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

ГУ ДПС у Київській області

     Протягом січня-листопада 2019 року управлінням податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Київській області проведено 527 документальних перевірок, що на 25 перевірок менше, ніж за січень-листопад 2018 року, в тому числі 216 планових та 311 позапланових перевірок.

     За результатами проведених документальних перевірок донараховано узгоджених податкових зобов’язань в сумі 719,1 млн. гривень. Із донарахованих сум до бюджету надійшло 83,2 млн. грн., що на 16,6 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, в ході документальних перевірок зменшено неправомірно задекларовані підприємствами збитки на суму 244,3 млн. грн., що дозволить у майбутніх періодах упередити несплату зазначеного податку до бюджету на 44 млн. грн., також, зменшено суму від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з ПДВ в розмірі 23,9 млн. гривень.

     Крім того, за січень-листопад 2019 року проведено 1 714 фактичних перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за результатами яких до порушників податкового законодавства застосовані штрафні санкцій на загальну суму 34,2 млн. грн., з яких 11,2 млн. грн. сплачено до бюджету.

ГУ ДПС у Київській області

     Головне управління ДПС у Київській області у рамках проведення Всеукраїнського тижня права надає роз’яснення  з актуальних питань щодо реалізації прав і свобод людини та прав платників податків.

     Отже, платник податків має право:

- безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

- обирати самостійно, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому Податковим Кодексом;

- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених Податковим Кодексом;

- бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому Податковим Кодексом;

- оскаржувати в порядку, встановленому Податковим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію;

- вимагати від контролюючих органів проведеня перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

- на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сумм податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому Податковим Кодексом;

- на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

- самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через електронний кабінет;

- реалізовувати через електронний кабінет права та обов'язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі ;

- подавати декларацію та інші Документи в паперовій формі у разі виникнення технічних проблем у роботі електронного кабінету.

ГУ ДПС у Київській області

     Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Податковим кодексом України надано (встановлено) право платника податку включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів  або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань та благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

     Отже, сума оподатковуваного доходу фізичної особи може бути зменшена на суму податкової знижки, що призведе до зниження суми податку на доходи фізичних осіб.

     Нагадуємо, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних  або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшити його загальний річний оподатковуваний дохід, одержаний за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

     Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

     Отже, для розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості  пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує дохід у вигляді заробітної плати.

     Звертаємо увагу, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року  платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними  або товарними чеками,платіжними дорученнями, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У вказаних документах обов’язково має бути зазначена вартість таких товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу, або виконання чи надання.  

     Тобто, одним із підтверджуючих документів, які платнику податку необхідно надати контролюючому органу, є копія договору про пожертву або благодійний внесок.

     Довідково: За визначенням ст. 729 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) пожертва - це дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим част. 1 ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

     Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви. До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

ГУ ДПС у Київській області

     З 1 січня 2020 року у зв’язку з тим, що Державною казначейською службою України з початку 2020 року рахунки для сплати податків і зборів будуть відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (із змінами та доповненнями), змінюються реквізити бюджетних рахунків.

     Інформація щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 01.01.2020 року, після її отримання від Казначейства буде розміщена на вебпорталах органів ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки».

ГУ ДПС у Київській області

     Сплата майнових податків забезпечила місцевим бюджетам суму в 1,9 млрд грн. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Орест Вітик. Традиційно найбільшу суму сплатили землекористувачі Київщини - 1,3 млрд грн, що на 16% або 187,2 млн грн. більше за надходження відповідного періоду 2018 року. На другому місці за обсягами сплати - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначив Орест Вітик, наразі платниками області перераховано 382,4 млн грн. При цьому він підкреслив, що ця сума на 35% або майже 100 млн грн перевищує минулорічну, сплачену у відповідному періоді. У розрізі категорій платників найшвидший темп зростання демонструють фізичні особи: 115 млн грн з початку року із темпом приросту у 51% або 39 мільйонів гривень додаткових для бюджетів коштів. У свою чергу, юридичні особи сплатили 267,5 млн грн, що на третину або 61 млн грн більше за аналогічний період минулого року.

     Власники елітних автомобілів перерахували до місцевих скарбниць 17,4 млн грн.

     Нагадуємо, що податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

     Податкові органи до 1 липня поточного року надсилають (вручають)  фізичним особам - платникам податку на майно податкові повідомлення – рішення (далі - ППР)  про нарахування зобов’язань зі сплати майнових податків, які платники мають сплатитипротягом 60 днів з дня вручення ППР.

ГУ ДПС у Київській області

     За повідомленням в.о. начальника ГУ ДПС у Київській області Ореста Вітика, з початку року платники області сплатили 11,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. З цієї суми до Державного бюджету сплачено 2,8 млрд грн, місцеві бюджети у свою чергу отримали 8,8 млрд грн. «Показник надходжень ПДФО до державної скарбниці, а також  бюджетів територіальних громад майже на чверть перевищує минулорічний», - коментує Вітик. «Зокрема, розрізі основних платежів до місцевих бюджетів цей податок має значення бюджетоформуючого та займає долю у  65% із загальної суми податків і зборів».

     Окремо в.о. начальника податкової служби Київщини підкреслив важливість офіційного працевлаштування і наголосив на негативних наслідках роботи без належного оформлення, зокрема, відсутність соціального забезпечення таких працівників «Неофіційна зайнятість має системний характер у роздрібній торгівлі, громадському харчуванні та пасажирських перевезеннях. При цьому правопорушення допускають в рівній мірі як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці», - повідомив Орест Вітик в інтерв’ю виданню КиевВласть.  «Більше того, згідно з нормами чинного законодавства, якщо встановлено факт допуску працівника до роботи без оформлення, на роботодавця накладається штраф у 300 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. У 2019 році розмір такого штрафу складає 125 190 гривень»

     За 10 місяців поточного року за результатами контрольно-перевірочних заходів та проведених співбесід додатково до бюджету надійшло 4,9 млн гривень податку на доходи фізичних осіб (2,4 млн гривень - за 2018 рік), 6 млн гривень єдиного внеску (3 млн гривен - за 2018 рік), 408 тис. гривень - військового збору (206,9 тис. гривень - за 2018 рік).

ГУ ДПС у Київській області